Галузь
Ваше підприємство
Торкніться карти всередині країни.
Як рахує модель
Витрати = Σ вага чинника × відстань до найближчого джерела (для води — до найближчої річки).
Якщо поруч немає дороги (далі за 4 км схеми), усі відстані множаться на коефіцієнт бездоріжжя.
Вага показує, скільки тонн (або «важливості») треба перевезти: на тонну сталі — кілька тонн руди й вугілля, на тонну цукру — сім тонн буряку.
Що спробувати
- Металургія: посуньте вагу вугілля від 0 до 8. Як найкраще місце «їде» від руди до вугілля?
- Алюміній: чому найдешевше місце — біля ГЕС, хоча сировина приходить через порт?
- Хлібозавод і швейна фабрика: зелена пляма одна чи їх кілька? Чому?
- Поставте бездоріжжя 3. Як змінюється карта і чому заводи «липнуть» до доріг?
- Знайдіть вагу споживача, за якої цукровий завод вигідніше ставити в місті, а не серед полів.
- Целюлозно-паперовий комбінат: де ліс ближче до річки? Порівняйте два місця на карті.
Чому так?
Кожна галузь тяжіє до того, що їй найдорожче везти. Важка й об'ємна сировина тягне завод до родовища (сировинний чинник), величезні витрати електроенергії — до електростанцій (енергетичний), швидкопсувна продукція й потреба в працівниках — до міст (споживчий і трудовий), водомісткі виробництва — до річок (водний).
Вдалих місць зазвичай кілька: витрати поруч із найкращою точкою майже однакові. Тому в реальності вирішують і інші чинники — екологія, ціна землі, історія.
Схема країни умовна. Модель — класична задача розміщення (А. Вебер). Шкільна програма: географія, 9 клас («Чинники розміщення виробництва», «Промисловість»).