Керування
Кора дерев:
Популяція
Покоління: ; жуків: (світлих , темних )
Частка темних = темні / усі = %
Ймовірність вижити: світлий %, темний %
Кожне покоління: птахи з’їдають помітних жуків → ті, хто вижив, дають нащадків (до 60 жуків) → у нащадка з малою ймовірністю змінюється забарвлення (мутація).
Завдання
Чому так?
Забарвлення жука — спадкова ознака. Мутації випадково створюють нові варіанти, а середовище «вирішує», який з них корисний: на темній корі світлого жука птах помічає швидше, тож темні частіше виживають і залишають нащадків (9 клас, еволюція; 11 клас, рушійні сили еволюції).
Добір не створює нових ознак — без мутацій нове забарвлення не з’явиться, скільки б поколінь не минуло. Він лише змінює частоти вже наявних варіантів. Якщо хижаків немає, частоти змінюються лише випадково (дрейф генів).
Схожі події відбувалися в природі: в Англії XIX століття, коли кіптява вкрила стовбури дерев, у популяціях березового п’ядуна стали переважати темні метелики, а після очищення повітря — знову світлі.